«Лежала на труні, як поранена птаха»
Російські окупанти вбили молодого військового із Сумщини Владислава Стєшкова, який майже з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист держави. Такої болючої звістки не змогло витримати материнське серце. Мама Владислава померла через день після похорону сина.
Владиславу Стєшкову назавжди 25 років. Хлопець був родом із села Манухівка Новослобідської громади. Народився 2 серпня 1998 року. У рідному селі закінчив школу, а далі пішов навчатися у Путивльський педагогічний коледж за спеціальністю «Фізична культура і спорт». Навчальний заклад він закінчив у 2017 році.
Від початку повномасштабного вторгнення Владислав Стєшков почав робити все, щоб вигнати ворога з української землі. Спершу він служив у Сумській теробороні, а в грудні 2022 року пішов добровольцем на фронт. Брав участь у запеклих боях.
– Такий був добрий, чемний, мужній, гарний, високий, міцний хлопець. Дійсно була золота дитина. Небезпечну обрав спеціальність, і загинув – міна розірвала. Тобто хоронили ми його у закритій труні, – розповіла журналістам староста села Світлана Малишева.
А через кілька днів поряд з могилою Владислава з’явилась могила його мами Віталіни Стєшкової. Як розповіла колишня вчителька Владислава Галина Жирякова, у хлопця з матір’ю був тісний емоційний зв’язок.
– Вона, як поранена птаха, у нього на труні лежала, це був край взагалі, це неймовірне щось було...
Там, напевно, не нитка була, там був канат, який не розірвала смерть, – каже пані Галина.
– Похорон був дуже важкий. І вже буквально ввечері, коли приїхали додому, їй стало погано, відвезли у лікарню... Але серце не витримало, – додала Світлана Малишева.
Одразу двох найрідніших людей втратив ще один син Віталіни – Артем, а також її чоловік Віктор.
Мама і син тепер навіки разом на небесах. А їхні могили поруч у Путивлі.
Марта ДИМИДІВСЬКА
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!